Пошук
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання











Куп’янська ОДПІ інформує
Куп’янська ОДПІ інформує

Поділитися новиною:

Куп’янська ОДПІ інформує

Куп’янська ОДПІ інформує

На роздрібну торгівлю пивом потрібна ліцензія

Згідно з нормами Закону України від 28 грудня 2014 року № 71- VII з 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв.

Крім того, згідно з частиною дванадцятою статті 15 Закону N 481  від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв  та тютюнових виробів» (із змінами) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

«Таким чином, суб'єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно з 1 липня 2015 отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов'язковим обладнанням місця торгівлі РРО», - підкреслює очильник Куп`янської ОДПІ Олена Кухтіна.

 

Отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями

Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб'єкта господарювання. А у заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень цих РРО (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

При цьому місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Враховуючи наведене, хоча платники другої групи і мають право до кінця 2015 року здійснювати господарську діяльність без застосування РРО, але у випадку роздрібної торгівлі пивом встановити касові апарати їм необхідно вже з 1 липня 2015 року.

 

ДФС запроваджує новий електронний сервіс для платників податків

Державна фіскальна служба України запроваджує новий електронний сервіс – обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.

Розроблений сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМУ від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:

1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 №729);

2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;

3. Електронний документ  надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;

4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.

З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС. 

 

З 1 липня 2015 року РРО застосовуються тільки фізичними особами на спрощеній системі з річним доходом від 1,5 млн. грн. до 20 млн.грн.

«Відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій», - наголошує начальник Куп`янської ОДПІ Олена Кухтіна

При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71, вступають у силу:

для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року (обсяг доходів за календарний рік до 20 млн. грн.);

для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року (обсяг доходів за календарний рік до 1,5 млн. грн.).

 

До якого фіскального органу та за якою формою необхідно подавати звітність по єдиному внеску починаючи з 01.06.2015 року

Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Починаючи з 01.06.2015 року звіт щодо сум нарахованого ЄВ подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника до фіскального органу за основним місцем реєстрації платника.

Форми та строки подання звітності передбачено розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за адресою: http://sfs.gov.ua/Головна>Законодавство>Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування >Накази.

 

У якій графі Податкового розрахунку (форма № 1ДФ) відображається кількість зовнішніх сумісників

Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з п. 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, реквізити податкового розрахунку заповнюються, зокрема, таким чином:

- напроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);

- напроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.

Отже, кількість зовнішніх сумісників відображається в графі «Працювало за трудовими договорами» Податкового розрахунку (форма № 1 ДФ).

 

Чи переноситься граничний термін сплати ЄВ, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день?

Відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Порядок нарахування і сплати ЄВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Інструкція № 449).
     Згідно з п. 11 розд. ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Який термін сплати єдиного внеску платником єдиного податку без використання найманої праці?

Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання найманої праці, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок та не можуть бути менше мінімального страхового внеску на місяць, незалежно від отримання доходу (прибутку).

 

Що є об’єктом оподаткування ПДФО?

Відповідно до ст. 163 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI об’єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

     іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

 

Як оподатковуються доходи у формі заробітної плати?

При оподаткуванні доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, спочатку визначається база оподаткування, а потім до бази оподаткування застосовується ставка податку 15 та/або 20%.

 

Яким чином оподатковуються ПДФО доходи, отримані фізичною особою від іншої фізичної особи?

Фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 20% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.

 

Чи є об’єктом оподаткування ПДФО сума допомоги по вагітності та пологах?

Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах).

 

Чи необхідно фізичній особі, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись фізичною особою?

Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.

 

Як оподатковується передача автомобіля фізичною особою іншій фізичній особі за довіреністю?

         Оскільки за фактом нотаріального посвідчення договору доручення права користування чи розпорядження рухомим майном не відбувається перехід власності на об’єкт від довірителя до повіреного, то не має обставин для оподаткування при передачі рухомого майна.

Однак, у разі відчуження рухомого майна повіреною особою (відбувається перехід права власності) оподаткування доходу, отриманого довірителем від такого відчуження, здійснюється у порядку, визначеному ст. 173 Податкового кодексу України.

 

Яка штрафна санкція передбачена за порушення норм щодо застосування ПСП з ПДФО?

Відповідно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

    Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.      При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

 

У яких випадках ФОП повинна подавати податкову декларацію з плати за землю?

Фізична особа – підприємець подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (далі – податкова декларація), у разі якщо земельна ділянка використовується для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо) на підставі документів, визначених у пп. 1, пп. 4 п. 1 ст. 19 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952) договорів, укладених у порядку, встановленому законом та державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом та оформлених на фізичну особу – підприємця.

Якщо документи, визначені у пп. 1, пп. 4 п. 1 ст. 19 Закону № 1952, оформлені на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку або орендної плати) здійснює контролюючий орган, який видає платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю за встановленою формою, у тому числі якщо така особа використовує вказані земельні ділянки для провадження господарської діяльності.

Крім того, контролюючий орган здійснює нарахування земельного податку фізичній особі, у разі використання нею земельної ділянку (у тому числі для провадження господарської діяльності), на яку відсутні відповідні документи. В такому випадку нарахування грошових зобов’язань з плати за землю здійснюється контролюючим органом на підставі інформації, наданої відповідними територіальними органами Держгеокадастру та Укрдержреєстра.

 

Який порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки?

При отриманні від Центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 

Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю громадянином?

Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст.129 Податкового кодексу України.

 

Оперативники ДФС перекрили канал постачання контрабандних нафтопродуктів на територію України

Співробітниками податкової міліції спільно з прикордонниками у ході проведення операції «Нафтопродукт-2015» та «Рубіж» викрито схему  контрабанди нафтопродуктів на території України у великих розмірах.

Як з’ясувалося, спеціалізованими суднами (нафтовими танкерами) через причали одного із портів на півдні України ввозилися контрабандні нафтопродукти, які у подальшому зберігались для реалізації на митній території України.

У травні 2015 року за результатами проведених слідчих дій співробітниками податкової міліції у порту затримано 3 нафтових судна з понад 1000 тоннами незаконно ввезених нафтопродуктів орієнтовною вартістю близько 20 млн. гривень.

Ще одне судно залишалося у  нейтральних водах. Після тривалого часу воно змушене було зайти у територіальні води України та супроводжене до порту.

9 червня 2015 року на вказаному судні було проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено 1124 тонни дизельного пального орієнтовною вартістю понад 21,3 млн. грн.

Завдяки професійним діям співробітників податкової міліції організаторами злочинної схеми вже сплачено до державного бюджету  понад 6 млн. грн.

Тривають слідчі дії.

 

Припинено діяльність незаконного виробництва фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів

У рамках операції «Акциз-2015» співробітниками податкової міліції у Рівненській області припинено діяльність потужного незаконного виробництва лікеро-горілчаних виробів, який був організований злочинною групою на території Хмельницької області.

Під час проведених обшуків виявлено обладнання, що забезпечувало масове виробництво фальсифікованої горілки та вилучено з незаконного обігу 73,3 тис. літрів спирту, 1 тис. літрів спиртовмісної рідини, 27,1 тис. пляшок та 45 картонних коробок (об’ємом 10 літрів) з написами «Пшенична» та реквізитами виробника ДП «Житомирський ЛГЗ» (Чуднівська філія) та ТОВ «Олександрія-Бліг», близько 15 тис. підроблених марок акцизного податку України, допоміжне обладнання та фурнітуру, що використовувалось у протиправній діяльності, на загальну орієнтовну суму 10,3 млн. гривень.

Триває досудове слідство.

 

Податковою міліцією припинено незаконне ввезення на територію України паливно-мастильних матеріалів

Податковою міліцією в Одеській області виявлено незаконну схему ввезення на митну територію України дизельного палива та бітуму з Російської Федерації через пункти пропуску з АР Крим з подальшою їх легалізацією за допомогою фіктивних суб’єктів господарювання, які зареєстровані на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.

Так, незаконно ввезені паливно-мастильні матеріали оприбутковувались утричі дорожче від собівартості на одному з підприємств Одеської області, яке бере участь у проведенні тендерних закупівель на здійснення ремонту автомобільних доріг у південних областях України.

Отримані від вказаних «оборудок» надприбутки легалізовувались шляхом покупки нерухомості у центрі Києва та на французькому узбережжі, а також елітних автомобілів, яхт тощо. 

За результатами обшуку вилучені документи, що підтверджують злочинну діяльність, та чисті аркуші паперу з відтиском печаток підприємства Російської Федерації.

Проводяться слідчо-оперативні заходи щодо документування злочинної діяльності всього кола осіб, залучених до незаконної схеми.

 

Понад 50 млн. грн. надійшло до бюджету від реалізації майна, яке перейшло у власність держави

Протягом січня-травня поточного року від реалізації товарів, валюти та цінностей, що переходять у власність держави, до бюджету надійшло 50,1 млн. гривень.

Переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 35,1 млн. грн.

Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 8,5 млн. грн., що втричі перевищує показник відповідного періоду минулого року.  

Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 2 млн. грн.

За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 2,8 млн. грн. від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави.

Крім того, до державного бюджету зараховано 1,7 млн. грн. від реалізації органами Державної виконавчої служби конфіскованого у справах про порушення митних правил майна, яке безпосередньо митницями не вилучалось.

Web-адреса: kuprayrada.gov.ua/news/id/7013 | Переглядів: 52Дата публікації: 08:26 16.06.2015