Пошук
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання











Салтівська ОДПІ інформує
Салтівська ОДПІ інформує

Поділитися новиною:

Салтівська ОДПІ інформує

Салтівська ОДПІ інформує

Внесені зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

12.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №368, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.04.2017 за №465/30333 (далі – Наказ №368), який вніс зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Мінюсті України 17.11.2014 за №1456/26233.

Зміни, передбачені Наказом №368, привели у відповідність норми Положення та п.п.4 п.2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з яким з 01.01.2017 втратила чинність стаття 209 ПКУ, що визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Зокрема, Наказом №368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 01.01.2017 зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 01.01.2017, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:

  • з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01.01.2017;

  • контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками ПДВ на загальних підставах.

Наказ №368 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.05.2017 №37.

 

До уваги ФОП – пенсіонерів за віком або інвалідів!

Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон №1774) внесено низку змін до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), які набули чинності з 01.01.2017, зокрема, щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування.

Звертаємо увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом №2464.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) ФОП, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та є пенсіонерами за віком або інвалідами не подається.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464 також визначено, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску зазначені особи формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

 

Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи

Для отримання податкової знижки фізичній особі – резиденту необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з використанням права на податкову знижку, відображається платником податків у розділі V Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.10.2016 за №1349/29479.

Звертаємо увагу, якщо платник податку до кінця 2017 року не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

 

Сума витрат, понесена орендарем у зв’язку з поліпшенням об’єкта оренди, при його поверненні орендодавцю оподатковується ПДВ

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів/послуг включає, зокрема безоплатну передачу майна та постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

 

Яким чином фізичним особам, які переселились з окупованої території отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі?

За зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу, який містить прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, місце народження, місце проживання (країна, область, район, населений пункт)

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Таким чином, у разі втрати (зіпсування) документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, а також внутрішньо переміщені особи (Донецьк, Луганськ, ВЕЗ ”Крим” тощо) з метою отримання такого документа, можуть звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування та пред’явити документ, що посвідчує особу. Які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, – до будь-якого контролюючого органу.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.09).

 

Пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати у Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 1 липня п.р.

Державною фіскальною службою України на офіційному веб-порталі розміщено копію листа Міністерства фінансів України від 20.04.2017 №11210-09-10/10846 «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів».

Зазначеним листом повідомлено, що відповідно до Податкового Кодексу України пенсійні фонди як неприбуткові організації можуть перебувати у Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 01.07.2017.

 

 Внесено зміни до положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

12.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017  № 368 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 368), який вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 1130).

Зокрема, Наказом № 368 встановлено, що сільськогосподарські підприємства, які станом на 1 січня 2017 року зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування ПДВ, вважаються платниками цього податку на загальних підставах, починаючи з 1 січня 2017 року, і стосовно таких сільськогосподарських підприємств:

  • з 1 січня 2017 року втрачають чинність витяги з реєстру ПДВ, що були видані контролюючими органами до 01 січня 2017 року;

  • контролюючі органи, в яких такі сільськогосподарські підприємства перебувають на обліку, приймають рішення та вносять до реєстру платників ПДВ записи про зняття підприємств з реєстрації як суб’єктів спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією платниками податку на загальних підставах.

З оновленим текстом Наказу № 1130 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).  

 

В якому порядку проводяться документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи - підприємця?

Функції контролюючих органів обласного та центрального рівнів визначено ст. 19 прим. 1 Кодексу, функціональні повноваження державних податкових інспекцій встановлено ст. 19 прим. 3 Кодексу.

При цьому слід зазначити, що з набранням чинності змін, які внесено до Кодексу відповідно до Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», функцію проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Водночас, визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Документальні позапланові перевірки у зв’язку з припиненням діяльності фізичної особи – підприємця, а також за заявою фізичної особи про зняття з обліку платника податків здійснюються контролюючими органами, до компетенції яких належить питання проведення перевірок.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.06).

 

Зміни в заповненні податкової звітності з податку на додану вартість

Державна фіскальна служба України у листі від 24 квітня 2017 року № 10174/7/99-99-15-01-17 надала роз’яснення щодо особливостей складання податкової звітності з ПДВ.

Зокрема, у листі зазначено, що з 1 березня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року № 276 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України. Зазначеним наказом внесено зміни до деяких форм податкової звітності з ПДВ, а саме стосовно:

  • податкової декларації з ПДВ;

  • додатку 1 до декларації «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»

  • додатку 2 до декларації «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

  • додатку 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

  • додатку 4 до декларації «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;

  • додатку 5 до декларації «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;

  • додатку 9 до декларації «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 16¹ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»;

  • уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

  • додатку 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість «Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу»;

  • Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

 

  Нова ставка податку на доходи фізичних осіб - для доходів у вигляді дивідендів

З 15.04.2017 набрали чинності зміни до п.167.5 ст.167 Податкового кодексу, відповідно до яких встановлено нову ставку податку на доходи фізичних осіб у половинному розмірі ставки, визначеної у п.167.1 цієї статті (тобто 9%), - для доходів у вигляді дивідендів  по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, у тому числі отриманих з іноземних джерел.

Водночас відповідно до Закону №1989 зазначені зміни застосовуються до податкових періодів починаючи з 01.01.2017 року.

При цьому залишено ставку 5 % для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

 

 Строки давності при проведенні перевірок

Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків, повідомила наступне.

З 1 січня набули чинності зміни, внесені до статті 102 ПКУ. Так, відповідно, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного  строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 1 січня 2017 року строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.

Більш детально про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб йдеться у листі ДФС України від 05.05.2017 №11356/7/99-99-14-03-03-17.

 

 До уваги платників !

З метою роз’яснення суб’єктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства 15 червня 2017року у м. Дніпрі відбудеться Національний податковий форум для платників податку на тему : «Трансферне ціноутворення, податок на прибуток, податок на додану вартість».

Початок семінару о 10 годині, реєстрація об 9.30 годині.

 

Ліквідація основних засобів без згоди платника податку: що з ПДВ?

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 03.05.2017 р. №52/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадує, що згідно з п.189.9 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Проте ця норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (абзац другий п. 189.9 ПКУ).

Таким чином, підставою для застосування вимог ч. 2 п. 189.9 ПКУ щодо ненарахування ПЗ при ліквідації основних засобів є причина їх ліквідації, зокрема:

  • знищення або зруйнування основних засобів внаслідок дії обставин непереборної сили,

  • або коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних засобів, за умови підтвердження таких обставин відповідно до законодавства.

Щодо документів, що підтверджують ліквідацію, знищення, розібрання або перетворення основного засобу у випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, то їх перелік залежить від самої причини ліквідації.

Такими документами можуть бути відповідні довідки з Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили, довідки з відповідних правоохоронних органів (їх підрозділів) про викрадення основних засобів, їх знищення внаслідок пожежі, тощо.

При цьому застосування вимог ч. 2 п. 189.9 ПКУ щодо не нарахування ПЗ при ліквідації основних засобів може здійснюватися лише за умови наявності на момент такої ліквідації відповідного документального підтвердження, передбаченого вказаним пунктом.

 

Одночасне зберігання та складування товарів та надання в оренду приміщення: чи можна бути на єдиному податку

ДФС у м. Києві в індивідуальній податковій консультації від 04.05.2017 р. №62/ІПК/26-15-13-02-13 зазначила, що фізособа - підприємець, яка здійснює надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (клас 68.20 КВЕД ДК 009:2010), може обрати спрощену систему оподаткування та здійснювати таку діяльність на III групі, за умови:

1) дотримання критеріїв, визначених п. 291.4 ПКУ, а саме:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

  • обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

2) у разі не перевищення допустимих норм, визначених у п. 291.5 ПКУ. Згідно з цим пунктом, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп  підприємці, які надають в оренду:

  • земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,

  • житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів,

  • нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Що стосується укладання договорів на здійснення діяльності із зберігання та складування всіх видів товарів (клас 52.10 КВЕД ДК 009:2010), то такі договори за своєю суттю містять інші умови, ніж договори оренди. А отже обмеження, встановлені пп. 291.5.1 ПКУ, до таких договорів не застосовуються.

 

 Відображаємо у декларації з прибутку та фінзвітності дохід від перерахунку податків за попередні роки

Нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають в результаті перерахунку зобов'язань зі сплати податків і зборів за минулі періоди. Тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату.

Отриманий дохід від перерахунку завищених податкових зобов'язань з плати за землю за попередні роки слід віднести до категорії інших доходів:

  • з відображенням у Звіті про фінансові результати в рядку 2240 "інші доходи" за період, в якому здійснено уточнення цих зобов'язань,

  • з наступним відображенням в декларації з податку на прибуток в рядку 01 "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку".

 

 Пеню розраховуємо за новою ставкою Нацбанку

На несплачене своєчасно податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом, пеня нараховується з розрахунку 100% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення

14 квітня знижена облікова ставка Нацбанку до 13%. Нагадаємо, востаннє облікова ставка змінювалася 28 жовтня 2016 та була встановлена в розмірі 14%.

На практиці в податковому законодавстві застосування облікової ставки Нацбанку насамперед  пов’язане з нарахуванням пені.

З 1 січня поточного року єдиною підставою для нарахування пені є несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов’язання.

При нарахуванні податкового зобов’язання контролюючим органом нарахування пені починається з першого робочого дня після закінчення граничного строку його сплати. Якщо керівник контролюючого органу відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 ПКУ, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

При самостійному визначенні податкового зобов’язання платником податків або податковим агентом пеня нараховуватиметься, починаючи тільки з 91-го календарного дня після спливу строку сплати.

Окрім того, з нового року змінено порядок визначення суми пені. До 1 січня 2017 року пеню нараховували на суму заборгованості виходячи з 120% облікової ставки НБУ на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка із ставок була більшою. З 1 січня 2017 року пеня  нараховується за кожний календарний день відповідно до ставки, що діяла на цей день. При цьому розмір 120% облікової ставки НБУ, як і раніше, застосовується до податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом. На несплачене своєчасно податкове зобов’язання, яке було самостійно визначене платником податків або податковим агентом, пеня нараховується з розрахунку 100% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

 

 Актуально для платників

11.05.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №299 «Про отримання вироблених в Україні, ввезення в Україну легких та важких дистилятів, скрапленого газу і бутану для використання як сировини для виробництва етилену» (далі – Постанова №299).

Зазначеним документом також визначено:

  • обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну легких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 1;

  • обсяги щорічних квот на відвантаження, ввезення в Україну важких дистилятів, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 2;

  • обсяги щорічних квот на ввезення в Україну скрапленого газу та бутану, що використовуються як сировина для виробництва етилену, згідно з додатком 3.

Постанова №299 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.05.2017 №85.

 

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним?

Згідно з п.п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до п.п.197.1.26 п.197.1 ст.197 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст.184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.

 

Підприємством компенсована частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування – порядок оподаткування ПДФО та єдиним внеском

Підпунктом 165.1.35 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тобто положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки.

Згідно з п.п.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Відповідно до п.1 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску.

Лист №4697 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/71832.html

 

 Придбання товарів, робіт та послуг у платників єдиного податку на коригування фінансового результату не впливає

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.

Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).

Відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.

 

Внесено зміни у форми звітів щодо обсягів придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення

Наказом Міністерства фінансів України від 10.11.2016 № 943 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49» (далі – Наказ № 943), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.03.2017 за № 282/30150, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ № 49), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470. Наказ № 943 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 07.04.2017 № 28 та набрав чинності 08.05.2017.

Внесеними Наказом № 943 змінами також передбачено подавати уточнюючі звіти до органів ДФС за основним місцем обліку на заміну вже поданим – до 10 числа місяця, що настає за звітним.

Детальніше на http://lv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296313.html

 

Зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ щодо сільськогосподарських підприємств

Наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2017  № 368 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 368), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.04.2017 за № 465/30333, внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 1130), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233. Наказ № 368 набрав чинності з дня його опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.05.2017 N 37.

Внесеними Наказом № 368 змінами приведено у відповідність норми Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення) та п.п. 4 п. 2 розділу XIX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), згідно з яким з 01.01.2017 року втратила чинність ст. 209 Кодексу, що визначала спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

 

 Державна фіскальна служба України надала роз’яснення для платників рентної плати

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення для платників рентної плати у листі від 03.05.2017 №11017/7/99-99-12-02-03-17 «Про позначення коду водного об’єкту» надала методичні рекомендації щодо заповнення реквізитів розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води. Детальніше на http://kr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296448.html

 

Мінфін оприлюднив проект нової форми звіту з ЄСВ та Порядку його подання

Слідом за оприлюдненням проекту нової Інструкції з нарахування та сплати ЄСВ, у Мінфіні також оприлюднили проект наказу КМУ, яким пропонується викласти в новій редакції:

  • порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

  • Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (додаток 4);

  • Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5)

Таким чином звітність з ЄСВ та порядок її подання намагають привести у відповідність до чинного законодавства, а саме - Закону № 1774-VIII, Закону № 1692-VIII, Закону № 1369-VІІІ.

Зокрема, у Порядку уточнено, що  у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальників, на яких не поширюється дія Закону №755, останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня подання до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до органу доходів і зборів:

  • страхувальники, зазначені у пункті 2 розділу III Порядку, протягом 30 календарних днів наступних після дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

  • страхувальники, зазначені у пункті 4 розділу III Порядку, протягом 30 календарних  днів  наступних  після  дня  подання  заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Також визначено, що чинним вважатиметься останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі в органах доходів і зборів та вдало завантажений в Пенсійному фонді України.

Проектом передбачено, що цей наказ набере чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

 

Зміни у Порядку проведення перевірок контрольованих операцій

30.03.2017 N 399 внесено зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій.

Так, перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за звітні періоди 2013 та 2014 років проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II Податкового кодексу з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 розділу I Податкового  кодексу, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.

Крім цього, уточнено строки, протягом яких платник податків повинен надати посадовим особам контролюючого органу документи для проведення перевірки контрольованих операцій. Зокрема, платник податків зобов'язаний надати посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, пов'язані із предметом перевірки, протягом 10 робочих днів з дати початку перевірки.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом 30 календарних днів з дня отримання акта, які у разі їх подання є невід'ємною частиною  акта перевірки.

 

Для роздрібної торгівлі пивом необхідний касовий апарат та ліцензія

Салтівська ОДПІ повідомляє, що оскільки пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримувати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Також звертають увагу, однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій).

Також звертають увагу, однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій).

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Отже, фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків.

Водночас, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок та здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

Однак, при перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у розмірі 1 млн. грн застосування РРО є обов’язковим.

 

Податок на нерухомість

Відповідно до пп. 266.3.2 Податкового кодексу України база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Держреєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами держреєстрації прав на нерухоме майно або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому відповідно до п. 54.5 Податкового кодексу України.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 Податкового кодексу України).

 

 ДФС та МВФ обговорили стан впровадження реформ у податковій та митній сферах

Податкова та митна реформи, а також стратегічне реформування ДФС стали головними темами обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками Міжнародного Валютного Фонду на чолі з головою місії МВФ в Україні Роном вад Роденом.

Під час зустрічі Мирослав Продан відзначив конструктивну співпрацю служби з технічною місією МВФ, за результатами якої напрацьовані кроки, пов’язані з реформуванням ДФС та вирішенням існуючих проблемних питань. За словами в.о. Голови ДФС, з початку року фіскальну службу вже відвідали 2 технічні місії МВФ, а протягом 2016 року таких місій було 16.

Мирослав Продан поінформував представників місії МВФ, що завдяки фінансовому ресурсу, отриманому при 10%-ому перевиконанні індикативів із забезпечення митних платежів, вже вдвічі збільшена заробітна плата митників. Крім того, значні кошти спрямовано на митниці ДФС в регіони для вирішення першочергових питань розвитку інфраструктури та обладнання пунктів пропуску.

В.о. Голови ДФС також повідомив, що за результатами І півріччя в Електронному кабінеті платника планується забезпечення  всього спектру послуг ДФС для того, щоб суб’єкт господарювання, не звертаючись до фіскальних органів, мав змогу отримати всі необхідні йому адміністративні послуги  та  довідки.

 

Запроваджено удосконалений сервіс «Відкриті дані» (тестова версія)

ДФС з 10.05.2017, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», запроваджено у тестовому режимі удосконалений сервіс «Відкриті дані», за допомогою якого користувачі мають можливість здійснювати:

  • перегляд і завантаження наборів даних;

  • систематизацію (сортування) наборів даних за визначеними ознаками;

  • пошук окремого набору даних серед загального переліку даних.

Водночас зазначаємо, що ДФС оприлюднюються (оновлюються) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: data.gov.ua

 

 Спрямування прибутку на виплату дивідендів

Салтівська ОДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 12.04.2017 №7736/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7736) надала роз’яснення щодо спрямування прибутку на виплату дивідендів.

Так, відповідно до п.«б» ст.10 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-XII «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. 

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Враховуючи зазначене, дивіденди розраховуються виходячи з прибутку, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296705.html

 

Коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток, який перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи

Державна фіскальна служба України у листі від 21.04.2017 №8494/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №8494) надала роз’яснення щодо коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток, який перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи.

Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Виключень щодо незбільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого на загальній системі оподаткування, як оплату за товари (роботи, послуги), що відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, для платників податку на прибуток, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування – сплати єдиного податку 4 групи, Кодексом не передбачено.

Детальніше на  http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296701.html

 

Ставки ПДФО, за якими оподатковується спадщина, отримана після 1 січня 2017 року

25.03.2017 набрав чинності Закон України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910).

Відповідно до п.1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №1910 він застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.

Таким чином спадщина, отримана спадкоємцями після 01.01.2017, відповідно до пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, з урахуванням змін, внесених Законом №1910, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за такими ставками:

  • за нульовою ставкою;

  • за ставкою 5%;

  • за ставкою 18%;

Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296501.html

 

Іноземні доходи – об’єкт оподаткування ПДФО

Салтівська ОДПІ у Харківській області нагадує про те, що відповідно до пп. 163.1.3 статті 163 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доходи, отримані резидентами з джерел за межами України є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Порядок оподаткування іноземних доходів регламентовано п. 170.11 статті 170 Кодексу, яким визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків. У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

 

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно

Салтівська ОДПІ  нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є житлова та нежитлова нерухомість, у тому числі його частка, фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, які є власниками таких об’єктів.

При цьому підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначені об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно. Детальніше на http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296858.html

 

До уваги фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність адвокатів

Щодо деяких питань взяття на облік та оподаткування доходів фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність адвоката та одночасно підприємницьку діяльність.

Порядок та умови взяття на облік та зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб, які зареєстровані як фізичні особи-підприємці та при цьому провадять незалежну професійну діяльність затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів». Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець і при цьому ця особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Взяття на облік здійснюється у день отримання контролюючим органом заяви за формою № 5-ОПП, про що фізичній особі надсилається (видається) довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

Базу нарахування єдиного внеску для зазначених категорій платників визначено ст. 7 Закону № 2464. Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску.

 

Порядок ведення книги обліку доходів підприємцем - єдинником

Відповідно до вимог ст. 296 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість. Книгу обліку доходів і витрат ведуть платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.

Форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат (далі – Книги) та порядки їх ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – Порядки).

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

 

Орендування нежитлового приміщення нотаріусом у фізичної особи

Податківці роз’яснюють, хто зобов’язаний нараховувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір та яка звітність і ким подається до контролюючого органу, якщо між фізичною особою та самозайнятою особою-нотаріусом укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Правовий порядок відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс). Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду (суборенду) встановлено статтею 170 Кодексу.

Доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом – нотаріусом у податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку та збору за формою № 1 ДФ відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, , нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку.

 

Платникам про терміни перерахунку сум податку на нерухоме майно при виявленні розбіжностей

Відповідно до п. 3 глави дев’ятої розд. ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

  • заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

  • об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

  • розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

  • права на користування пільгою із сплати податку;

  • розміру ставки податку;

  • нарахованої суми податку.

 

Учасники АТО звільняються від сплати земельного податку

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Водночас згідно з п.п. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 Кодексу від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон 3551-ХІІ).   

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону 3551-ХІІ).

До переліку видів земельних ділянок щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Для звільнення від сплати земельного податку, особа яка   має  підстави для отримання пільг , повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».

 

22 травня, понеділок,останній день подання:

  • податкової декларації з рентної плати за квітень 2017 року з розрахунком:

  • рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

  • рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

  • рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

  • рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

  • податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;

  • податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

  • звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за квітень 2017 року;

  • декларації акцизного податку за квітень 2017 року;

 

 

Реалізація підакцизних товарів через мережу власних магазинів безмитної торгівлі. Чи є підприємство платником акцизного податку?

Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9011/6/99-99-15-03-03-15 (далі – лист ДФС №9011) надала роз’яснення щодо здійснення реалізації товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі у разі якщо зазначені товари реалізуються виключно на території цих магазинів безмитної торгівлі і знаходяться в митному режимі безмитної торгівлі і чи є в такому випадку підприємство платником акцизного податку.

Звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (п.п. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Отже, у випадку, якщо підприємство здійснює виключно продаж товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі, то за такими операціями підприємство не є платником акцизного податку. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296857.html

 

 Оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів

Державна фіскальна служба України у листі від 26.04.2017 №9013/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №9013) надала роз’яснення щодо оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п.141.4 ст.141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності

(п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Кодексу).

Таким чином, резидент при виплаті прибутку на користь нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів утримує податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296855.html

 

Віднесення заборгованості з метою оподаткування до категорії «безнадійна»

Державна фіскальна служба України у листі від 12.04.2017  №7737/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №7737) надала роз’яснення щодо віднесення заборгованості з метою оподаткування до категорії «безнадійна»

Так, згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідно до п.п.«є» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу безнадійною заборгованістю вважається прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу. Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296703.html

 

 Коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток, який перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи

Державна фіскальна служба України у листі від 21.04.2017 №8494/6/99-99-15-02-02-15 (далі – лист ДФС №8494) надала роз’яснення щодо коригування фінансового результату до оподаткування платником податку на прибуток, який перейшов зі сплати єдиного податку четвертої групи.

Виключень щодо не збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого на загальній системі оподаткування, як оплату за товари (роботи, послуги), що відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, для платників податку на прибуток, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування – сплати єдиного податку 4 групи, Кодексом не передбачено.

Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296701.html

 

Внесені зміни до порядку проведення перевірок з питань трансфертного ціноутворення

16.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.03.2017 №399 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року №344», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.04.2017 за №526/30394 (далі – Наказ №399).

Цим Наказом внесені зміни до Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2016 №344.

Також уточнено строки, протягом яких платник податків має надати посадовим особам контролюючого органу документи для проведення перевірки контрольованих операцій.

Детальніше на http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296509.html

 

Порядок нарахування рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до п.255.11 статті 255 Податкового кодексу України рентна плата за спеціальне використання води обчислюється водокористувачами самостійно, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів. За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Платники рентної плати подають одночасно з щоквартальними податковими деклараціями копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

 

Декларацію на податкову знижку можна подати до кінця року

Кампанія декларування минулорічних доходів громадян закінчилася, але не для осіб, які мають право подати декларацію добровільно з метою реалізації свого права на податкову знижку.

Нагадаємо, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Фізична особа має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Пунктом 179.8 ст. 178 ПКУ передбачено, що сума, яка має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої Декларації.

 

Обмежений строк для формування нового Реєстру неприбутківців

Згідно зі змінами, внесеними до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. №440, 1 липня 2017 року закінчується термін формування нового Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З метою включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п. 133.4 Податкового кодексу України, та надати копії документів контролюючому органу, на обліку в якому вони знаходяться.

Відповідно ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.

 

Подарункові сертифікати: оподатковуємо ПДФО

Відповідно до абзацу першого п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділом IV ПКУ).

Враховуючи викладене вище, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

Об’єкта оренди відремонтовано: що з ПДВ при поверненні власнику

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів/послуг включає, зокрема, безоплатну передачу майна та постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

 

Застосування штрафних санкцій - у Рекомендаціях ДФС

Державна фіскальна служба України надала для використання в роботі Рекомендації щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а також неподання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.

Рекомендації запроваджуються з метою забезпечення належного застосування штрафу за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН, а також неподання податкової звітності, інших санкцій під час контролю за справлянням акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.

 

Визначення коефіцієнта індексації для сплати єдиного податку

ДФСУ нагадує, що ст. 289 ПКУ визначено загальний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель у цілях застосування податкового законодавства, а саме передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається виходячи зі значення індексу споживчих цін за попередній рік.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%.

Зокрема встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком IV групи, застосовується зі значенням 100%.

Оскільки ПКУ не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком IV групи, з 1 січня 2017 року при нарахуванні єдиного податку платникам IV групи коефіцієнт індексації визначається з урахуванням таких значень індексів споживчих цін:

  • за 2015 рік - 100%,

  • за 2016 рік - 112,4%.

Тобто у 2017 році до нормативної грошової оцінки земельних ділянок застосовується коефіцієнт 1,124.

Поряд з цим податківці нагадали, що у 2016 році при нарахуванні єдиного податку платникам IV групи коефіцієнт індексації визначався з урахуванням значення індексу споживчих цін за 2015 рік - 100% та становив - 1,00.

 

Чи відображати у звіті про контрольовані операції нарахування роялті

ДФСУ у листі від 26.04.2017 р. № 9015/6/99-99-15-02-02-15 нагадує, що на сьогодні контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків, зокрема, операції з нематеріальними активами, такими, як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності.

Таким чином, однією з умов визнання операції з виплати роялті контрольованою є можливість впливу такої операції на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків. Водночас ПКУ не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

Виплати у вигляді роялті враховуються у складі витрат згідно з правилами бухобліку, і, відповідно, впливають на фінансовий результат до оподаткування, та як наслідок впливають (можуть впливати) на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток.

 

Перевірити інформацію про стан відшкодування ПДВ можна на сайті Держказначейства

Державна казначейська служба України повідомила, що з 17.05.2017 року з власної ініціативи буде оприлюднювати Інформацію про стан перерахування платникам податку узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ відповідно до отриманої від Міністерства фінансів України інформації з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Зазначена інформація в Excel-форматі буде публікуватися на офіційному веб-сайті Державної казначейської служби України у рубриці «Податок на додану вартість» у день проведення операцій перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування ПДВ платникам податку.

  

Нюанси нарахування ПДВ при безоплатному постачанні товарів/послуг

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 10.05.2017 р. №96/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила, що операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі ст. 185 ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ.

Крім того, податківці зауважують: при нарахуванні платником податку ПЗ з ПДВ, виходячи із бази оподаткування ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування ПЗ з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ не здійснюється.

 

Як потрібно було врахувати проценти за борговими зобов’язаннями, перенесені на майбутні періоди

Для розрахунку обмежень, установлених п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу, проценти, невраховані станом на 01.01.2016 р. відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу, в редакції до 01.01.2015 р., та відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу зменшуються на 5 % та додаються до суми процентів за борговими зобов’язаннями, визначеними в п. 140.1 ст. 140 Кодексу, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами.

Якщо проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб — нерезидентів у 2016 р., збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2016 р. відповідно до п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу, у редакції до 01.01.2015 р., та відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу, зменшених на 5 %, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних процентів станом на 01.01.2016 р., зменшена на 5 %, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування за 2016 р.

 

Збільшився максимальний розмір нарахованого ЄСВ

У зв’язку з підвищенням з 1 травня 2017 року розміру прожиткового мінімуму (1684 грн.  для працездатних осіб), зросла максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок, яка становить 42 100 грн. (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений в місяці нарахування доходу). Відповідно збільшився максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 1 травня 2017 року він становить 9262 грн. (42 100 грн. х 22%) або 3540,61 грн. (42 100 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа.

Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності й пологах у розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 42 100 грн.

Без змін залишився розмір мінімального страхового внеску (704 грн.) для платників єдиного податку 2 і 3 груп, самозайнятих осіб, ФОП на загальній системі оподаткування та 352 грн. для платників єдиного податку 1 групи.

 

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення для платників рентної плати

Державна фіскальна служба України у листі від 03.05.2017 №11017/7/99-99-12-02-03-17 «Про позначення коду водного об’єкту» надала методичні рекомендації щодо заповнення реквізитів розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води.

Детальніше на http://kr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/296448.html

 

Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?

Платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства.

Крім того, платник податків отримує в контролюючому органі за місцем реєстрації або на офіційному веб-cайті ДФС України чи регіонального органу ДФС:

  • текст примірного договору про визнання електронних документів

  • безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до контролюючих органів податкових документів в електронному вигляді.

Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність.

 

Яким чином здійснюється підписання податкової звітності у паперовому вигляді, у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера?

Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, при взятті платника податку на облік в контролюючому органі, подається заява за формою №1-ОПП, в якій зазначаються дані про керівників, головного бухгалтера чи іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків.

У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Якщо установчими документами платника податків не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на випадок відсутності керівника або головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо), то відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.

Отже, у разі відсутності керівника та головного бухгалтера юридичної особи на роботі з поважних причин, податкова декларація може бути підписана іншими особами, які уповноважені виконувати обов’язки керівників на час їх відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала податкову декларацію, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з податковою декларацією до контролюючого органу.

 

Придбання товарів, робіт та послуг у платників єдиного податку на коригування фінансового результату не впливає

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.

Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).

Відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.

Web-адреса: kuprayrada.gov.ua/news/id/10456 | Переглядів: 33Дата публікації: 10:54 23.05.2017