Пошук
Анонс подій
Подій не заплановано
Посилання











Символіка Куп’янщини | Історична довідка
Історична довідка

                       

У другій половині ХХ-го століття до н.е. напівкочові скотарі (бронзовий вік, трипільська культура) заснували селище на території сучасного Куп'янська.

У середені ХХ-го століття до н.е. осідлі скотарі і замлероби (зрубної культура, бронзового віку) заснували два поселення на території сучасного Куп'янська.

У VII-III ст. до н.е. у часи раннього залізного віку, скіфської культури місцеві землероби заснували городище (укріплене поселення) на території сучасного Куп'янська.

1223 р. - початок агресії татаро-монгольських орд Батия у політично роз'єднану Київську Русь. Місцевість, куди входив і Куп'янський край, пере­творилась в Дике поле: протягом 400 років воно було безлюдним.

Найстарішим поселенням на території, яка входить в сучасні межі району, було село Генове. Його в 1605 році заснували московські стрільці, що втекли з фортеці Цареборисової. Село перестало існувати в кінці XIX століття.

У 1655 році на правому підвищеному березі р. Оскола осаджено (засновано) дві слободи - Куп'янськ і Пристін. Купенка - перша назва міста.

Через сім років у Купенці побудовано першу дерев'яну церкву, освячену в ім'я Покрови Святої Богоматері.

1674 р. - засновано слободу Сеньків, яка була розграбована татарами в 1680 році.

1683 р. - Слобода Сеньків перенесена на правий берег Оскола.

1685 р. - Купецький - друга назва міста - ввійшов до складу Ізюмсько-го козацького полку, що виділився з Харківського полку. Вперше Купецький найменовано містом - центром Куп'янської козачої' сотні.

1685 р. - Сеньків передано до Ізюмського козачого полку.

1670 - 1682 р р. - засновані слободи: Кислівка, Піщане, Петропавлівка, Гусинка.

1702 р. - побудована нова дерев'яна Соборно-Покровська церква.

1705 р. - побудована Миколаївська церква - дерев'яна.

1708 р. - слобідсько-українські полки передані до складу Азовської губернії, в їх числі й Ізюмський полк з сотенним містом Купецьким.

1708 р. - перший перепис населення Слобожанщини.

Початок XYIII століття - новий спалах інтенсивності заселення краю. У 1712 році засновується слобода Смородьківка, в 1715 році - слобода Нечволодівка, у 1715 р. (приблизно) - заснована слобода Моначинівка, у 1718 - слобода Миколаївка Східна.

На Слобожанщині існував свій адміністративно - територіальний поділ на полки і сотні. Саме в полкових і сотенних канцеляріях вирішувались насущні життєві питання.

1718 р. - Острогозький та Ізюмський козацькі полки /з Куп'янськом, який ввійшов до складу Ізюмського полку/ передано до Воронезької губернії.

1730 р. - /приблизно/ заснована слобода Курилівка.

1732 р. - відкрита церковно-приходська школа при Соборно-Покровській церкві.

1732 р. - відкрита церк.-приходська школа при Миколаївській церкві.

1732 р. - другий перепис населення Слобожанщини..

Куп’янськ на карті Матеуса Зойтера [Matthaus Seutter] — видатного німецького картографа та видавця.
«Нова і старанно виготовлена карта Європейської або Малої Татарії, і особливо Криму, з усіма прилеглими провінціями навколо Понту Евксинського й Меотійського озера руками, коштом Матеуса Зойтера, географа священної цісарської і католицької величності. Ауксбург». Карта є прикладом розквіту картографування земель України, що припав на період тривалих російсько-турецьких воєн. Окрім великої кількості географічних назв, на карту нанесено також маршрути руху армій. Україну на латинський манер названо “Ucrania Cosaccorum”. Представлена карта, напевно, 1740 р. видання.

 

Куп’янськ на карті відомого видавництва Ковенса і Мортієра 1740-1745 р.р.
(Jean Covens & Corneille Mortier (Amsterdam, 1740-45)

Переписом засвідчено: в 4 козацьких полках на Слобожанщині було 124 школи /1 школа на 2524 душі/.

1760 р. - /приблизно/ заснована слобода Кіндрашівка.

1760 р. - відбудована дерев'яна Соборно-Покровська церква.

1765 р. (28 липня) - Слобідська Україна перетворена в Слобідсько-Українську губернію (з центром у Харкові), до складу якої включено 5 провінцій. Куп'енськ - третя назва міста - центр комісарського правління Ізюмської провінції Воронезької губернії.

1775 р. - об'єднання Слобідсько-Української і Воронезької губерній в генерал-губернаторство з центром у Харкові.

1779 р. - Куп'янськ став центром повіту.

1780 р. (25 квітня) - царським указом Слобідсько-Українська губернія перетворена в Харківське намісництво, до складу якого увійшло 15 округів. Куп'янськ - центр округу Воронезького намісництва.

1781 р. (21 вересня) - указом Катерини II затверджено перший герб Куп'янська.

                                                                    

1785 р. - територія Куп'янська в довжині з півночі на південь становила 3 версти 200 саженів, в ширину 400 саженів, по колу 7 верст 220 саженів.

1796 р. - (12 грудня) указом Павла І (фактично в 1797 р.) - Харківське намісництво ліквідоване. Відновлена Слобідсько-Українська губернія. В її складі 10 повітів. Куп'янськ - повітове місто (вдруге).

 

Герб Куп’янська Харківського намісництва

1800 р. - в Куп'янську залишилась Соборно-Покровська церква (прихожан 1811 чоловіків; 1832 жінки) та Миколаївська (відповідно 1111 і 1103). Петро-павлівська перенесена в хутір Гнилицький, де утворена слобода Петропавлів-ка.

1805 р. (приблизно) - заснована слобода Лісна стінка.

                                                                             

Куп’янський повіт в межах 1821 р.

 

1822 р. - побудована кам'яна соборна-Покровська церква.

1824 р. - побудовано новий міст через Оскіл.

1835 р. - Слобідсько-Українська губернія перетворена в Харківську (в її складі 11 повітів).

1864 р. - заснована Петрівка.

1871 р. - в Куп'янську та пригороді - заводи: олійний, горілчаний, свічко­во-сальний, 2 цегельних.

1872 р. - на базі жіночого відділення повітового училища відкрита жіно­ча прогімназія.

1873 р. - побудовано приміщення Земської думи.

1873 р. - 43 земські школи чоловічі, 1 жіноча, 1 жіноча прогімназія, в них учнів: 1761 хлопчик, 280 дівчаток. В прогімназії - 44 учні. /В сільських школах 37 учителів, 2 учительки/.

1873 р. - бюджет 9 тис. 402 крб. 74 коп. (бездефіцитний).

1886 р. - в Куп'янській громадській бібліотеці 5 тис. книг і журналів (видавались під оплату).

На початку XX століття до складу повіту входило 18 волостей. На території, яка входить у межі сучасного району, існували волості: Гусинська, Куп'янська, Піщанська, Петропавловська, Сеньківська, Старовірівська.

В роки громадянської війни Куп'янський повіт - арена суворих і кровопролитних воєнних протиборств. На початку 1920 року в повіті остаточно встановлюється Радянська влада.

1923 рік - нова адмінтериторіальна реформа. За рішенням 11 сесії ВЦУВК 7-го скликання повіти ліквідовуються, замість них шляхом укрупнення створюються округи, а шляхом укрупнення волостей - райони. Куп'янськ одночасно центр округу і центр району. В округ крім Куп'янського входить ще 10 районів, а в травні 1926 року додається 11-й.

1932 рік - ліквідація округів, створення областей.

В період голодомору 1932 - 1933 років - страшне обезлюднення сіл Куп'янщини, від голоду тоді померло близько 6 тис. людей.

В період Великої Вітчизняної війни територія району була окупована гітлерівськими військами. На початку лютого 1943 року район звільнено від тимчасової окупації.

Протягом 1936 - 1937 років у районі здійснювалися заходи по передачі землі колгоспам "у довічне користування" , як значилося у прийнятій Конституції СРСР. На території району існувало тоді 78 колгоспів, укрупнення яких відбулося протягом 1950 - 1951 років, їх стало 36.

1970 р. - затвердження герба Куп'янська радянського зразка.

                                                  

Зараз Куп'янський район - один із 27 сільських районів, що входить до складу Харківської області. Місце розташування: географічне - Донецький коридор, що знаходиться між відрогами Середньо - Російської височини та Донецького кряжу, територіальне- крайня східна частина Харківщини.

За адмінтериторіальним поділом до складу району входить 19 сільських рад, яким підпорядковано 70 населених пунктів, де проживає понад 26 тис. громадян.

Web-адреса: kuprayrada.gov.ua/info/page/2697Дата публікації: 10:33 29.08.2014